Пенобетон

Пенобетон захищають від карбонизационной і влажностной усадки (від утворення тріщин) обмежуючи доступ до нього атмосферного повітря. Самою доступною мірою захисту Пенобетону є штукатурка. Але штукатуркою можна або поправити, або повністю зіпсувати загальну характеристику стін: теплопровідність, паропроницаемость, морозостійкість, явище конденсату, фізико-механічні характеристики.

Для стін з Пенобетону й інших паропроницаемых будівельних матеріалів важливе значення має паропроницаемость штукатурки, товщина штукатурки й співвідношення товщини зовнішньої й внутрішньої верстви штукатурки. У таких стінах штукатурка є верствою, що перешкоджає проникненню пари й повітря, і тому необхідно забезпечити, щоб кількість пари, що ввійшов у стіну з пеноблоков через внутрішню штукатурку в повному обсязі вийшов назовні через зовнішню штукатурку. У цьому випадку стіни дихають, пара не залишається усередині стіни або під зовнішньою верствою штукатурки. У противному випадку, пара, після декількох циклів заморожування-відтавання стає основною причиною появи тріщин і відпадання шаруючи зовнішньої штукатурки, а на внутрішній верстві штукатурки з’являється волога й цвіль.

Якщо немає точних теплотехнічних розрахунків, можна користуватися старим правилом досвідчених майстрів - з метою забезпечення умови, при якому фасадні стіни можуть дихати, рекомендована товщина зовнішньої верстви штукатурки повинна бути у два рази менше, внутрішньої (наприклад, якщо зовнішня верства штукатурки товщиною 20 мм, то внутрішня верства штукатурки повинен бути товщиною 40 мм).

Стіни з пеноблоков не мають потреби в товстій верстві штукатурки - достатня товщина зовнішньої верстви штукатурки - 5-10 мм, а внаслідок цього внутрішня верства може бути товщиною 10 мм - 20 мм.

Страниц: 1 2

Адрес для трекбека | Комментарии RSS